«Кожен чоловік – наш брат, кожна жінка – наша сестра. Ми хочемо, щоб усі жили разом як брати і сестри в саду, яким є наша Земля.
Про це пише Vatican News.
«Сад братерства є умовою для всього життя», – заявила група з приблизно 30 лауреатів Нобелівської премії на Всесвітній зустрічі з людського братерства «Не самотні» у Ватикані в суботу, 10 червня – події, натхненною енциклікою Папи Франциска «Fratelli tutti».
Світ на поганому шляху
Бангладеський соціальний підприємець Мухаммад Юнус, який разом з Grameen Bank отримав Нобелівську премію миру в 2006 році за свої зусилля в економічному та соціальному розвитку, наголосив на важливості вищезгаданої події в інтерв’ю Vatican News: «Хтось повинен підняти свій голос, вказати що ми йдемо неправильним шляхом. Ми повинні змінити план і пункт призначення нашої подорожі, щоб принести мир і побудувати новий світ».
Роль релігії
Коли його запитали, як знайти спільну мову у світі з такою кількістю конкуруючих інтересів, Юнус відповів, що всесвітня зустріч була можливістю підняти питання для обговорення. Необхідно запитати себе, «чи хочемо ми продовжувати цей суїцидальний шлях, на якому нам загрожує зникнути з планети одного дня, як динозаври, – бо тепер ми йдемо саме цим шляхом», – сказав переможець конкурсу. Нобелівська премія миру 2006 року.
Ми повинні переосмислити шлях і піти в іншому напрямку. «Саме у цьому Ватикан може відіграти могутню роль», – зазначив Юнус, додавши, що «релігії, які загалом відіграють дуже важливу роль у житті людини, повинні працювати над сприянням братерству». «Ми з нетерпінням чекаємо провідної ролі Папи Франциска в цьому напрямку».
Обов’язок підтримувати людське братерство та працювати для нього
Журналістка та активістка Тавакколь Карман – перша ямайська жінка, яка отримала Нобелівську премію – також брала участь у суботніх заходах. У 2011 році вона разом з Леймою Ґбоуі та Еллен Джонсон Ширліф отримала нагороду «за ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і право жінок на повну участь у праці з розбудови миру». Таваккол Карман сказала Vatican News: «Це наш обов’язок підтримувати людське братерство та працювати для нього, і тому ми зібралися тут». «Мені подобається гасло братства, що ми повинні надати миру інше значення, що означає бути разом, працювати разом, підтримувати один одного».
Зокрема, щодо ролі журналістів Карман сказала: «Це наш обов’язок як людей, як правозахисників, як журналістів, бути більш потужним голосом тих, хто перебуває під репресивними режимами, під авторитарними режимами». Це також відповідальність світових лідерів, у тому числі Папи Франциска, і «всіх тих, хто виходить на сцену для поширення цих цінностей». Тобто вони не повинні надавати жодної легітимності тиранам, які розділяють та вбивають їхні суспільства. Отже, це наша робота».
Підтримка тих, хто бореться за свободу і справедливість
Як продовжила лауреатка Нобелівської премії миру 2011 року, Всесвітня зустріч із людського братерства «є дуже важливою подією», зосередженою на «дуже критичних» питаннях, які «впливають на людську родину». Вона наголосила, що «йдеться не лише про поширення меседжів», а про «посилення меседжів». «І як ми можемо це зробити у світі, який страждає від конфліктів, расизму, воєн, тиранії?». За її словами, щоб справді зіткнутися з цими проблемами, «дуже важливо» підтримувати «людей, які жертвують і борються за свободу, справедливість, демократію, за мир, а не підтримувати лідерів, які атакують ці цінності».
У декларації, яка була складена, підписана 10 червня на спільній зустрічі та надіслана у світ численними лауреатами Нобелівської премії миру, серед іншого йдеться:
«На увесь світ хочемо піднести голос в ім’я братерства: ніколи більше війни! Мир, справедливість і рівність повинні керувати долею всього людства. Ні страхові, ні сексуальному і домашньому насильству! Нехай припиняться збройні конфлікти. Кажемо досить ядерній зброї та протипіхотним мінам. Ніколи більше примусової міграції, етнічних чисток, диктатур, корупції і рабства. Припинімо маніпулювання технологіями та штучним інтелектом, давайте віддамо перевагу братерству над технологічним розвитком, щоб він міг проникнути ним».
