У Вищій Духовній Семінарії св. Йосифа у Брюховичах тривають реколекції для священиків. Духовні вправи веде о. Пьотр Парадовскі OFMConv з Польщі.
Про це пише Львівська архідієцезія.
Отець реколекціоніст розповів, яку тему обрав для своїх конференцій і чому саме таку, а також поділився своїми враженнями від слухачів та зізнався, що вагався чи їхати до України у такий непростий час:
«Я вже не вперше у Львові. Приїздив сюди ще семінаристом, потім дияконом. Свого часу мав також благодать готувати архідієцезію до процесії св. Якова, а ось тепер мене запросили провести духовні вправи для священників Львівської архідієцезії. Зізнаюся, що я мав певні застереження, коли отримав запрошення провести духовні вправи в Україні. Я просив про молитву багатьох знайомих і вони омолюють ці реколекції, бо теж розуміють, що певні ризики є. Це помітно і у місті, і це кидається в очі одразу після перетину кордону. Але все ж я почуваюся тут, як у себе.
А для реколекцій я обрав тему священницької святості і ми з отцями говоримо про те, як бути свідком Ісуса Христа у ХХІ ст.; роздумуємо, що ще маємо, як священники зробити, щоби вийти на зустріч нашим підопічним, щоб зустрітися з нашими овечками. Священники належать до найскладнішої категорії слухачів, адже усі ці теми їм добре відомі зсередини і треба мати достатньо смирення, щоби прийняти те, що вони і так знають, але що може десь затерлося чи призабулося.
Львівська архідієцезія це земля святих – св. Йосифа Більчевського, бл. Якова Стрепи, св. Зиґмунта Гораздовського, Слуги Божого Венантія Катажиньца, тож про що ще тут говорити, як не про святість. Ця земля волає про святість і про мир. Я думаю, що священники слухають. Проповідник одразу знає, чи його слухають чи думають «ну-ну, ти говори, а я собі про своє подумаю».
У реколекціях бере участь понад 40 священників Львівської архідієцезії, а також один священник із Луцької дієцезії, вікарій катедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла у м. Луцьку о. Роман Власюк, який поділився своїми враженнями від участі в реколекціях: «Реколекції – це завжди відкриття себе заново. Як сказав отець-реколекціоніст, це теж час, який ми віддаємо виключно Богові і даємо Йому нагоду промовляти до нас, адже у щоденному житті ми займаємо час планами, сподіваннями, переживаннями, особливо під час війни. Бог є поруч, Він завжди близько і це нам треба до Нього повертатися».
Духовні вправи для священників, як ми вже повідомляли, триватимуть до 16 лютого.
Текст: Віта Якубовська
Фото: Олександр Кусий
