28 січня 2023 р. домініканці та всі охочі зібралися в стінах Інституту релігійних наук, щоб згадати покровителя закладу – св. Тому Аквінського. Цього року відзначається 700 років від канонізації святого Томи.
Про це повідомляється на сторінці Інституту.
Святкування розпочалося з урочистої Літургії, яку очолив о. Руслан Михалків, ректор ВДС у Ворзелі. Коментуючи Євангеліє, о. Руслан звернув увагу на те, що віру не потрібно прив’язувати до знань, бо так колись нам її забракне. Віра – це те, що ми переживаємо зараз, це не те, що ми знаємо, віра – це те, чим ми живимося кожного дня, це те, що надихає і мотивує наше життя. І таке розуміння важливе у таких закладах як Інститут св. Томи, бо можна дуже багато знати, мати знання, яке допомагає втекти у якийсь абстрактний слів, у якесь прагнення пізнання. Але таке знання не завжди впливає на наше життя, на наш сьогоднішній крок. Віра – це те, що впливає на наші дрібні кроки сьогодні. І св. Тома Аквінський є прикладом не лише того, як віра надихає на щоденні кроки, а є прикладом того, як віра надихає, міняє, впорядковує щоденне розуміння. Якщо поглянемо на працю св. Томи – «Суму теології», вона була написана для студентів, які мали починати навчання, щоб вони могли зрозуміти елементарне, а зараз ми її вивчаємо роками. А це береться з віри, яка впорядковує.
Пізніше відбулася презентація українського перекладу «Метафізики» Арістотеля.
Олексій Панич, перекладач, наголосив на тому, що Інститут св. Томи чи не найкраще місце для презентації такого перекладу тому, що між св. Томою й Арістотелем є зв’язок. До того ж, Арістотель був живильним джерелом св. Томи (історію богословської думки, неможливо уявляти без Арістотеля і св. Тома блискавично використовує напрацювання Арістотеля). У своїх працях святий використовує «і Філософ каже», і це мова саме про Арістотеля, тому коли читаємо Суму, треба мати відкритим і Арістотеля. П. Олексій додав, що переклад Арістотеля чи не найскладніший переклад, крім, звичайно, «Суми» св. Томи. А випробуванням було і те, щоб правильно перекласти поняття Арістотеля. Тут треба було йди шляхом Арістотеля, щоб жива українська мова знайшла аналоги цих слів (наприклад, для грецького слова kategoria (κατηγορία) в українській мові є прямий аналог – присудок, а дієслова від kategoria – це присуджувати. Крім цього, довелося і вигадувати деякі слова для арістотелівських термінів: напр, чимбутність (св. Тома використовує – щосьність).
Тарас Лютий, редактор серії, розповів про те, що «Метафізика» Арістотеля – це узис ознайомлення з філософією. А переклад «Метафізики» – це своєрідний сертифікат зрілості держави. А також розповів про серію видань видавництва «Темпора» з філософії.
Леся Звонська, редаткорка перекладу, розповіла про мовний ґрунт «Метафізики» Арістотеля і про те, як Арістотель «заговорив» українською. Адже треба тільки розуміти мову і тоді усі складності зникають. Тому для перекладу думки Арістотеля вони не використовували буквальний переклад, адже, Арістотеля важко читати, бо він викладає якби математичними формулами і найпростіші слова потребували значної роботи та значного узгодження. Тому у перекладі у дужках вказано, що «буквально» від Арістотеля, а що пояснення від перекладача.
Після презентації гості могли придбати книги св. Томи Аквінського і підручник з грецької мови Лесі Звонської, виданих видавництвом Кайрос, та невимушено і тепло поспілкуватися у стінах Інституту.
