Святіший Отець: Справжній Євхаристійний культ неможливий без співчуття до «Лазарів»

Святіший Отець: Справжній Євхаристійний культ неможливий без співчуття до «Лазарів»

Євхаристія нагадує нам про першість Бога та закликає до любові до ближніх. Такими були основні теми проповіді, яку виголосив Папа Франциск з нагоди завершення італійського Національного Євхаристійного Конгресу.

Про це пише Vatican News.

До чого нас запрошує Таїнство Євхаристії? Таке запитання, у світлі євангельської причті про багача і Лазаря, поставив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в італійському місті Матері, в якому від 22 до 25 вересня 2022 року відбувався XXVII Національний Євхаристійний Конгрес на тему «Повернімося до смаку хліба». На заключну Святу Месу в неділю вранці прибув Єпископ Риму і Примас Італії Папа Франциск. Під час проповіді він зупинився на читанні з Євангелії від Луки, в якому Ісус розповів притчу про багача в розкішному одязі та вкритого струпами бідняка, який сподівався отримати бодай крихти з його столу.

Втрачена тотожність і збережена гідність

Запросивши замислитися над тим, до чого нас запрошує Євхаристія перед обличчям такого протиріччя, яке бачимо кожного дня, Папа зауважив, що вона, насамперед, нагадує нам про першість Бога. «Багач із притчі не є відкритим на стосунки з Богом, він думає лише про власний добробут, про задоволення власних потреб, про те, щоби насолоджуватися життям», – сказав проповідник, вказуючи на те, що «оп’янілий грішми», він не знаходить місце для Бога, бо адорує себе. І це не випадково, що ми навіть на знаємо його імені, яке він «втратив», бо «його тотожність визначається лише благами, якими він володіє».

«Якою ж сумною також і сьогодні є ця дійсність, коли ми плутаємо те, ким ми є, з тим, що ми маємо, коли судимо про людей з огляду на багатство, яке вони мають, на титули, які пред’являють, на посади, які займають чи на марку одягу, який вони носять», – сказав Святіший Отець, зазначивши, що в той час, як багатства затьмарили ім’я багача, убогий названий на ім’я – Лазар, що означає «Бог допомагає». Хоч убогий і марґіналізовний, він «може зберегти цілісною свою гідність, бо живе в стосунках з Богом».

«Ось постійний виклик, який Євхаристія ставить перед нашим життям: поклонятися Богові, а не собі самим. Поставити Його у центрі, а не марноту власного я. Пам’ятати, що лише Господь є Богом, а все інше – дар Його любові. Бо якщо поклонятимемося собі самим, помремо задушеними в нашому дрібному “я”, якщо поклоняємося багатствам цього світу, вони заволодіють нами та перетворять нас у невільників; якщо поклоняємося божкові показності та п’яніємо від марнотратства, раніше чи пізніше життя виставить рахунок. Життя завжди виставляє рахунок. Коли ж, натомість, поклоняємося Господу Ісусові, присутньому в Євхаристію, отримуємо також новий погляд на своє життя», – сказав Наступник святого Петра, пояснивши, що тоді усвідомлюємо, що цінність нашого життя залежить не від речей, якими володіємо, не від успіху, але від того, що я – люба Божа дитина, благословенна Ним. І хто поклоняється Богові, «той ніколи не стане нічийним невільником».

Навернутися від індивідуалізму до братерства

Другим аспектом, на який звернув увагу Папа, є те, що Євхаристія кличе нас до «братньої любові», адже це «найвище Таїнство любові», Христос, «Який жертвується та роздроблюється за нас і нас закликає чинити так само, щоб наше життя було змеленою пшеницею та перетворилося в хліб, який тамує голод братів і сестер». Багач із притчі, живучи в розкоші, навіть не помічав мовчазне волання Лазаря, якого зауважив лише по завершенні життя, коли Господь перемінив долі. Однак, почув від Авраама: «Між нами і вами – велика прірва». І це сам багач викопав цю прірву, бо «наша майбутня вічність залежить від цього теперішнього життя», якщо тепер копаємо рів, якщо зводимо стіни перед ближніми, вони залишаться також і на пізніше…

«Дорогі браття і сестри, як же боляче бачити, що ця притча – це досі історія наших днів: несправедливість, нерівність, несправедливо розподілювані ресурси землі, зловживання могутніх над слабкими, байдужість до волання бідних, прірва, яку кожного дня копаємо, породжуючи марґіналізацію, не можуть залишати нас байдужими», – сказав проповідник, заохотивши визнати, що Євхаристія є «пророцтвом нового світу», є «присутністю Ісуса, Який закликає нас докладати зусилля задля справжнього навернення: від байдужості до співчуття, від марнотратства до взаємоподілу, від егоїзму до любові, від індивідуалізму до братерства».

Євхаристійна Церква

Підсумовуючи, Святіший Отець заохотив мріяти про «Євхаристійну» Церкву. Таку, що складається із людей, які «роздроблюються немов хліб для всіх тих, які змушені жувати самотність і вбогість, що тих, хто голодний ніжності та співчуття», тих, чиє життя «розпадається на крихти через нестачу закваски надії». «Це Церква, яка падає навколішки перед Євхаристією та із зчудуванням поклоняється Господеві, присутньому в хлібі, але як також вміє зі співчуттям і ніжністю схилятися перед ранами стражденного, несучи полегшення вбогим, утираючи сльози страждаючих, стаючи хлібом надії та радості для всіх», – сказав Папа, підкреслюючи, що на існує справжнього євхаристійного культу без співчуття до багатьох «Лазарів», які також сьогодні крокують поруч з нами.

Схожі новини:

Поширити новину: