Цьогорічне піше паломництво на Ясну Гуру стало великою молитвою за мир, особливо для України, розповідає Ізабела Тирас, директор прес-служби Ясної Гури. В час літніх відпусток поляки здійснюють паломництва до багатьох санктуаріїв, серед яких особливе місце займає Ченстохова. У серпні санктуарій Марії на Ясній Гурі наповнюється паломниками різних національностей, не лише з Польщі. Більшість паломників приходять пішки організованими групами. Деякі з них, як-от варшавське паломництво, мають традицію, яка налічує понад 400 років.
– Є дух покаяння, але також велика радість від «відновлення» можливості паломництва без пандемічних обмежень, – підкреслює Ізабела Тирас.
На Ясній Гурі триває пік паломницьких подорожей. Найбільше паломників прибуває до ченстоховського санктуарію у серпні. Традиційно більшість з них добираються до місця призначення до свята Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (15 серпня).
Своєю чергою, саме перед 26 серпня – перед урочистістю Матері Божої Ченстоховської, Ясну Гуру відвідують паломники переважно з Сілезького воєводства, а також з Тарнова, Лодзі, Влоцлавека та Велюня.
– На цей час запланований вхід близько 80 піших паломництв. Це менші групи, переважно з найближчих міст – Лодзінської, Катовіцької та Ченстоховської архідієцезії, хоча будуть паломники й здалеку, наприклад, з Тарнова. Впродовж багатьох років тарновське паломництво було одним із найчисельніших у країні, розповідає Ізабела Тирас, директор прес-служби Ясної Гури.
Велосипедом, на роликах, бігом та пішки
Великою популярністю користуються піші паломництва. Хоча останнім часом все більше людей обирають подорож на роликах, мотоциклах чи велосипедах.
Прес-служба Ясної Гури інформує, що з 4 червня до 14 серпня у 139 піших паломництвах санктуарій Марії відвідали 50,5 тис. осіб. У 220 велосипедних – майже 7 тисяч осіб, а в 20 бігових групах прибули 544 осіб. З Вроцлава прибула також група паломників на роликах у складі 35 осіб, а також кінна група – 17 осіб.
Від 5 до 14 серпня 43,3 тисячі людей дійшли до Ясної Гори у 65 піших паломництвах перед урочистістю Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, що на 4 тис. більше ніж минулого року. Більша кількість також приїхали на велосипедах та прибули біговими групами.
– В усіх паломництвах найбільшу групу складає молодь та молоді сім’ї з дітьми, що (на чому одностайно наголошують головуючі кампанії) надає велику надію на майбутнє. Також є багато «дебютантів», тобто тих, хто вперше вибрався на паломництво, – розповідає Ізабела Тирас.
Паломництва на Ясну Гуру тривають уже кілька віків
Паломницька традиція Ясної Гури зародилася у першій половині XV століття. Коли відреставрований після пограбування образ Чорної Мадонни, урочистою процесією було перенесено з Кракова до монастиря паулінів у Ченстохові. Уже через два століття сюди прибували численні паломництва серед інших з Глівіце, Живця, Кракова та Познані. Одним із найстаріших є паломництво з Калішу, яке проводиться з 1673 р., а з 1711 р. регулярно відвідує Діву Марію Ясногурську паломництво з Варшави.
В інтенції миру, Церкви та Батьківщини
– Цьогорічне піше паломництво до Ясної Гури – це велика молитва за мир, особливо для України. Є дух покаяння, але також велика радість від «відновлення» можливості здійснювати паломництво без пандемічних обмежень. Не бракує інтенцій щодо Церкви та Батьківщини – наголошує директор прес-служби Ясної Гури.
Пояснює, що паломники, які їдуть до Ченстохови на кілька, десятки чи навіть 20 днів, просять миру не лише зовнішнього, а й душевного також для українців.
«У паломництва їдуть і самі біженці, а також й ті, хто покидає Україну спеціально на час реколекцій, як-от священики чи монахині», – додає Ізабела Тирас.
За її словами, окрім серпня, який є найбільш паломницьким місяцем на Ясній Гурі, коли йдеться про пішохідні чи велосипедні групи, також липень, свято Матері Божої Святого Скапулярію (16 липня), збирає натовпи паломників. Цей період називається першим літнім паломницьким піком.
– Пандемія нас трохи призупинила, тому намагаємося надолужити згаяне. Ми дуже скучили за Богородицею і за цією формою паломництва, – говорили паломники, додаючи, що дехто думав, що після пандемії буде гірше, але паломників стало більше, багато молоді та молодих сімей з дітьми, що дуже радує, – каже Тирас.
«Через моє цьогорічне паломництво Бог показав мені, наскільки важливо співпрацювати з Його натхненнями»
Кожен із паломників несе власні інтенції на Ясну Гуру. Це прохання не лише про благодать здоров’я, материнства, батьківства чи молитви про численні священничі та чернечі покликання. Для деяких, маршрут, який вони мають пройти, є символом витривалості, а також пізнання Божої волі.
Однією з тих, хто прибув на Ясну Гору до 15 серпня, є 31-річна Едита.
«Через моє цьогорічне паломництво Бог показав мені, наскільки важливо співпрацювати з Його натхненнями», – каже вона. Це було її перше паломництво, абсолютно незаплановане.
– Кілька днів тому я мала духовну зустріч в іншому Санктуарії Марії, де обговорювалася тема духовної боротьби, щоб не покладатися лише на свої сили, але якщо Бог вас до чогось запросить, то Він дасть сили протистояти злу і виконувати те, що є Його бажанням на цей час, – пояснює Едита.
Жінка зізнається, що мала багато труднощів і спокус, перш ніж вирушити на паломницький шлях.
– Я записалася майже в останній день, думаючи, що, напевно, вже запізно. Перед самою поїздкою я боролася зі страхом – як буду прийнята, чи зможу фізично це зробити, чи сподобається мені така форму служіння. Але, дякуючи Богу, вдалося відкинути ці побоювання, – розповідає Едита.
Каже, що для неї паломництво до Ясногурського монастиря стало духовно прекрасним часом.
– Я так уявляю Церкву – як спільноту людей, об’єднаних вірою в Ісуса, любов’ю до Пресвятої Матері, які допомагають один одному, моляться, але також співають, танцюють, обмінюються цікавими думками на славу Божу. Коли мене запитали, чи збираюся я наступного року, я лише посміхнулася, чудово розуміючи відповідь – я уже відраховую дні до подорожі наступного року, – розповідає 31-літня дівчина.
– Вірю, що якщо Господь цього забажає, а Марія запросить, то навіть біди на шляху не зможуть зруйнувати цей план: Бог просто всемогутній. Хочу подякувати священникам, паломникам, жертводавцям, медичним службам, керівникам рухів, усім, кого зустрічаю, за доброту, приязність, милосердя та свідоцтво віри, – і додає – «Якщо наш Бог з нами, то хто проти нас?»
Текст: Family News Service
