Луцькі «Карітас-Спес»: співпраця осередків та активна робота на Волині

За даними голови Волинської ОВА, з початку війни Волинська область прийняла понад 70 000 вимушених переселенців. Місто Луцьк для нашої місії особливе, адже ми маємо два потужні осередки допомоги для переселенців — дієцезіальний «Карітас-Спес Луцьк» на чолі з о. Романом Бурником та парафіяльний «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла», який запустив о. Павло Хом’як. Хочемо розповісти про обидві команди та різні напрямки роботи заради спільної мети — допомоги людям, які знайшли прихисток у Луцьку.

Про це пише «Карітас-Спес Україна».

«Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла» про потужну волонтерську мережу й допомогу від добродіїв

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України у «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла» кипіла волонтерська робота. Працівниця команди Анастасія Марків розповіла: осередок має напрочуд потужну волонтерську мережу, яку після проєктної школи восени 2020-го року вдалося запустити о. Павлу Хом’яку. Новостворений центр прагнув залучати до соціальної діяльності якомога більше волонтерів і тільки за 2021-й рік провів понад 100 акцій, серед яких випікання печива, пакування одягу для малозабезпечених сімей, різноманітні майстер-класи, готування обідів для бездомних, допомога дітям у сиротинцях, підтримка центрів для дітей із синдромом Дауна, благодійні свята та концерти…

«Для того, щоб зрозуміти Луцьк, сюди треба приїхати», — неодноразово повторював о. Павло Хом’як, директор «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла», настоятель кафедрального собору та канцлер Луцької дієцезії. Отець поділився, що для його команди головне — оперативно реагувати на потреби людей. З початку війни волонтери готували гарячі обіди для потребуючих, ліпили вареники, плели маскувальні сітки, підтримували Інтеграційний центр на Волині «Карітас-Спес Луцьк», Центр ВІЛ-інфікованих, пологові будинки, організації, які опікуються сотнями дітей та людей з різними вадами та хворобами. До війни «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла» протягом п’яти місяців годував бездомних та малозабезпечених людей в межах акції «Кухня для потребуючих».

О. Павло акцентував, що для його осередку пріоритетно надавати допомогу дітям та дорослим, які у час війни перебувають у скрутному становищі внаслідок своєї хвороби й потребують ще більше підтримки.

«Час війни — це час дій та вчинків. У Луцьку ми були першою організацією, яка почала надавати гуманітарну допомогу. До нас почали звертатися громадські організації з Бучі, Бородянки, Ірпеня, Харкова. Ми відправляли вантажі в Запоріжжя. Обласна рада привозила нам гуманітарну допомогу, розглядала нас як партнерів. Нам доставляли вантажі наші друзі та добродії, яких ми могли навіть не знати. Від початку війни ми отримали дві повні фури й понад 100 “бусів” гуманітарних вантажів», — розповів о. Павло.

З другої половини березня команда «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла» разом із дієцезіальним «Карітас-Спес Луцьк» відкрили пункт допомоги на залізничному вокзалі в Ковелі. За день волонтери годували близько 200 вимушених переселенців, які стікалися до Луцька з різних куточків України.

24-го лютого, у перший день повномасштабного вторгнення, коли за Луцьком вже лунали вибухи, до парафіяльного будинку прийшли 80 волонтерів й питали, чим можуть допомогти. Волонтери одразу ініціювали бомбосховище, де сьогодні приймають близько 200 школярів із сусідньої будівлі та всіх, хто живе поблизу.

«Завдяки нашому ідейному натхненнику, о. Павлу, за час нашої діяльності був сформований потужний волонтаріат. З початку війни люди були зацікавлені допомагати, розказували про нас своїм друзям. Ми також поширювали наші активності в різні групи, де об’єднувалися місцеві й вимушені переселенці в Луцьку. Писали, що ми є, у нас наявний ресурс. Нас часто питали, чи можемо ми допомогти з роботою, тому команда іноді поширювала фото листівок і різні можливості працевлаштування.

Мене наповнюють люди. Буваєш дуже виснаженим під вечір, але наступного дня обов’язково трапиться людина, яка поверне цей ресурс. Часом ми плачемо разом із потребуючими, потім отець Павло нас трохи заспокоює. Ми не соромимось емоцій. У нас колектив, де кожен має право бути собою, таким, як є. Часом самі собі заздримо», — поділилася Анастасія Марків, працівниця луцького осередку.

«Частина людей, які звертаються до нас за допомогою, потребують розмов. Люди хочуть, щоб із ними розділили біль. Для мене показник, коли людина йде від нас усміхнена й зі сльозами радості на очах. Частина вимушених переселенців почала відвідувати богослужіння. “Карітас-Спес” руйнує бар’єри між людьми. Ми даруємо людям надію», — додав о. Павло.

«Карітас-Спес Луцьк» — великі справи маленької команди

Дієцезіальний осередок «Карітас-Спес Луцьк» був заснований ще в 1999-му році. За 23 роки організація встановила довірливі відносини з парафіянами. Щороку протягом трьох літніх місяців організовували дитячий табір «Світязь» у с. Пульмо, на території мальовничих і екологічно чистих волинських озер, виїздили в обласні парафії, допомагали потребуючим одягом та продуктами.

Команда «Карітас-Спес Луцьк» менша в порівнянні з парафіяльним осередком. З початку війни вона складається з директора о. Романа Бурника, проєктної менеджерки Ірини Штань та ще двох працівників — Світлани та Володимира. Пані Ірина розповіла, що осередок активізувався з початку війни, спочатку роздавали запаси, а з 12-го березня став приймати гуманітарні вантажі. Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії дієцезіальний «Карітас-Спес Луцьк» отримав п’ять великих фур із гуманітарною допомогою від «Карітас Люблін», дві фури з Перемишля та два вантажі в рамках проєкту «Реагування на надзвичайні ситуації та наслідки бойових дій в Україні».

Пані Ірина відповідає за звітність та за проєктну діяльність. Вона поділилася, що ретельний облік вантажів рятує команду від непорозумінь на митниці, а ведення реєстрацій і таблиць дозволяє визначити ефективність роботи й покрити потреби якомога більшої кількості людей. 

«Ми зателефонували в департамент соціальної політики Луцької міської ради й сказали, що маємо гуманітарну допомогу, а самі одразу почали фасувати та формувати продуктові набори. Спочатку людей було небагато, але за перший тиждень ми відчули, що варто призначати день та години видачі. На сьогодні маємо живу чергу щовівторка з 10:00 до 16:00. Дозволяємо приходити за допомогою щомісяця, або раз на два тижні, якщо є потреба. Оскільки я реєструю людей і перевіряю довідку, то бачу, де людина раніше отримувала допомогу.

З березня до кінця травня ми видали близько 5 000 кг продуктів і засобів гігієни. У червні мали перерву, проте з липня відновили відкриту видачу, адже отримали новий вантаж у межах проєкту “Реагування на надзвичайні ситуації та наслідки бойових дій в Україні”. З липня щовівторка видаємо близько 150 продуктових наборів і в середньому 20 великих коробок Appeal», — доповнила Ірина. 

«Карітас-Спес Луцьк» активно займається наданням допомоги в місті, співпрацює з Луцькою районною радою, завдяки чому були можливими багаторазові виїзди у смт Колки, Локачі, села Рожище та Волиці. Ці населені пункти прийняли вимушених переселенців у закладах відпочинку, де живуть у середньому по 50 людей. Також був сформований вантаж із одягом, спальниками, кариматами, продуктами харчування, засобами особистої гігієни, водою, аптечками, перев’язувальними матеріалами та медикаментами для Чернігівської області. Воду, мийні засоби та антисептики команда передавала для Луцького перинатального центру, геріатричного пансіонату, госпіталю ветеранів війни, дитячої та інфекційної лікарень. Також здійснюється постійна підтримка 20 осіб із центру для вимушених переселенців на території Луцької художньої школи.

Пані Ірина поділилася, що, попри маленьку кількість людей у команді, їй зі ще одним волонтером вдається фасувати по 200 пакетів за раз дуже швидко. Сьогодні є потреба у волонтерах, адже вантажів багато, а допоміжних рук значно менше. Потрібна людина для інформаційної підтримки. Загалом «Карітас-Спес Луцьк» — гарний приклад того, як відносно маленька команда може робити дійсно великі справи.

Схожі новини:

Поширити новину: