Дієцезіальні синтези в Польщі: чого найбільше потребує локальна Церква?

Фото: niedziela.pl

Католицька Церква в Польщі оприлюднила підсумки дієцезіального етапу XVI Звичайної загальної асамблеї синоду єпископів на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія».

Більшість синодальних консультацій говорять про потребу Церкви, яка буде більш євангельською і синодальною, зменшення дистанції між духовенством та вірянами, а також більшого дбання про літургію та проповідування.  

Синод Єпископів розпочався у жовтні 2021 року. Вперше в історії синод започаткував широкі консультації на дієцезіальному рівні.

Церква в Польщі оприлюднила синтез та коментарі дієцезіальних консультацій. Країна нараховує 41 дієцезію, з них 35 оприлюднили підсумки.  

З опублікованих матеріалів стало відомо, що більшість вірян у Польщі «прагне більш євангельської, синодальної Церкви, у якій духовенство та парафіяни співпрацюють задля її добра, виконуючи місію доручену Христом». Віруючі миряни прагнуть Церкви як спільноти, а не організації з надання релігійних послуг. «Хочуть почуватися у парафії як вдома, мати за неї відповідальність, приймати участь у вирішенні важливих справ», – йдеться у повідомленні. 

Багато відповідей осіб, що знаходяться на так званій периферії, ствердили, що люди прагнуть відносин з Богом, навіть будучи у нерегулярній життєвій ситуації, яка суперечить моральному вченню Церкви.  

Дані свідчать про прагнення відновлення Церкви, особливо лінії духовенство-миряни, насамперед задля нівелювання взаємної дистанції. Брак відчуття спільноти помітний не лише на рівні парафії, а також дієцезії та вселенської Церкви. Нестача спільнотових зв’язків виявляється у взаємній відчуженості, незнайомості прихожан між собою та ставленні до вірян як збору парафіян, а також браком індивідуального підходу до конкретної людини.

На думку авторів синтезу один із головних бар’єрів, що ускладнює слухання та діалог є клерикалізм. 

Серед тез, що повторювались у всіх документах є такі: надія на синодальність у Церкві, участь мирян у будуванні спільноти, розширення інтелектуальних та духовних душпастирських пропозицій відповідно до окремих груп: діти, молодь, дорослі, літні, особи з інвалідністю та особи, що перебувають у несакраментальних зв’язках.  

Віряни очікують від священників не лише видимого та прозорого свідчення віри, але також фаховості та компетентності у духовному житті. Часто сигналом, що віддзеркалює потреби парафіян, є необхідність постійної формації дорослих, катехиз, що вводять та пояснюють істини віри, завдяки чому вони стають зрозуміліші та ближчі до життя. 

Ключове середовище, якому Церква має приділити увагу – родина та молодь.  

Віряни звернули увагу на якість проповідей. Це зумовлює те, що шукають інших парафій, до яких починають часто ходити. Існує потреба вдосконалення та відновлення формації священників після семінарії. 

Один із синтезів наголошує на потребі краси літургії. «Краса архітектури, мистецтва, дбання про літургію – безумовні для життя Церкви. Це дозволяє людині досвідчити сакрум, увійти у Божу присутність». 

Коли йде мова про активізацію мирян у парафії, то існує потреба у неупередженому та особистому контакті пресвітерів із вірянами. Потрібно шукати нові та актуальні способи дійти до дітей, молоді, дорослих, де акцент ставиться не на оцінювання, дисциплінування та моралізування, а на близькість, доброзичливість, підтримку та супровід.

Крім того, у документах наголошується на потребі комунікації Церкви зі світом. Потрібно інвестувати у сучасні засоби комунікації та дидактики, а також культурні заходи, які показують добро, що випливає з Церкви. 

Джерело: Gosc

Схожі новини:

Поширити новину: