Вербна неділя для вірян Чернігова стала цього року надзвичайною. Не лише тому що почалась війна і багато парафіян змушені були залишити свої домівки. Цього року, на порозі Великого Тижня, з вірянами молився ординарій Віталій Кривицький SDB.
Чернігів – одне з українських міст, яке взяло на себе потужний ворожий удар. Обстріли здійснювались і з артилерії, і з авіації. За 20 днів війни тут загинуло 200 мирних мешканців. В історії міста закарбувався день, коли окупанти відкрили вогонь по мирних жителях, які стояли в черзі по хліб. Крім знищення інфраструктури та житлових будівель, великих втрат зазнала історична частина міста.
Із самого початку війни парафія Святого Духа, якою опікуються отці Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної, відкрила свої двері не лише для парафіян, а й усіх потребуючих. Приміщення храму послужили добрим бомбосховищем, а спільна молитва та турбота місцевих душпастирів допомогла перетривати важкі часи.
Не зважаючи на початок війни, священники залишилися зі своєю паствою. Настоятель о. Петро Врублевський ОМІ, о. Дмитро Занямонскі ОМІ та о. Леопольд, який прибув із Бельгії, намагалися не лише творити молитовну спільноту з вірянами та містянами, а й допомогти у різних потребах.
Настоятель о. Петро розповідає, що для нього великим чудом та підтвердженням Божої дії було те, що жоден, хто переховувався у храмі під час обстрілів не постраждав. Це не лише парафіяни, а й мешканці навколишніх будинків. «Є люди, майно яких постраждало від обстрілів, деякі взагалі втратили помешкання, однак вони не зосереджуються на матеріальних втратах, а дякують Богу за збережене життя. Щодня, тричі на день, ми збирались на спільній молитві. Я бачив, які зміни Бог робив у житті наших парафіян. До храму приїхала родина, яка мешкала на околиці міста та зазнала потужних обстрілів. Чоловік і жінка були дуже налякані, сильно плакали та нервували. Я бачив, як поволі, Бог перемінював їхні серця, поки вони були тут, у нашій спільноті. Тут кожен допомагав одне одному. Було дуже сильно видно, як Господь діяв у спільноті і через спільноту», – ділиться о. Петро.
Спільнота парафіян у Вербну неділю була не така численна. Якщо до війни до храму приходило 120 осіб, то зараз залишилось лише 30.
Як розповів єпископ Віталій Кривицький, для нього звичним було численне святкування Вербної неділі у Житомирі, де кілька тисяч вірян єднаються у молитві. «Цього року я вирішив побути тут, у Чернігові, разом із вами, у маленькій спільноті. Я дуже радий!», – розповів єпископ. Він також зазначив, що якби навіть тут не лишилося парафіян, то каміння міста, всі розвалені будівлі славили би Бога.
Настоятель підкреслив, що присутність єпископа є для вірян знаком неабиякої пастирської близькості. Адже є в дієцезії місцевості, які можливо більше постраждали, такі як Буча, Ворзель. Але єпископ забажав приїхати саме до Чернігова. Під час спілкування віряни дякували єпископу за візит та висловили очікування на наступну зустріч.
Цього дня єпископ Кривицький також відвідав парафію у Славутичі, де також звершив Євхаристію та поспілкувався з вірянами.
