Бета-версія
Бета-версія
Бета-версія

Кардинал Оллеріш про досвід солідарності з біженцями і синодальність

Архієпископ Люксембурзький, який також є Головним доповідачем Синоду Єпископів, присвяченого синодальності, поділився думками про те, як синодальний процес, який Папа Франциск відкрив у жовтні минулого року, перетнувся із контекстом війни.

Про це пише Vatican News.

Спонука для віруючих вірити втіленим християнством, чутливим до страждання та труднощів ближнього та заохочення розширити погляд на повноту мозаїки Церкви, щоби разом прямувати вперед. Так кардинал Жан-Клод Оллеріш, архієпископ Люксембурга та Голова Комісії Єпископатів ЄС, який також є Головним доповідачем XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, підсумовує перший етап синодального процесу, присвяченого темі синодальності, розпочатого в жовтні минулого року. В інтерв’ю для Vatican News він, зокрема, відповів на запитання про те, як поєднуються між собою синодальний процес і контекст війни в Україні.

«Насамперед, я б хотів згадати про досвід багатьох вірних Люксембургу, моєї країни, які приймали чи досі приймають у своїх домівках біженців з України. Також в мене гостить триособова сім’я… Це прекрасний досвід солідарності, який показує, що місія Церкви є важливою», – сказав кардинал Оллеріш, додаючи, що ця місія – це дбання про мир, про справедливість і допомога тому, хто страждає.

«Синодальний процес, зокрема, робить свій внесок, бо посилює чутливість людей, щоби зрозуміти, що бути християнами не означає тільки ходити в неділю на Святу Месу, але що християнством потрібно жити. Якщо піддаюся проводові Святого Духа, то я змінююся, суспільство змінюється. Українські біженці зустріли подиву гідну гостинність, яка не була дана, наприклад, біженцям із Сирії. І самі ж християни сказали: це несправедливо! Що не означає давати менше українцям, але давати більше іншим. І таким є один з плодів Святого Духа в наших Церквах», – зазначив кардинал Оллеріш.

Головний Доповідач Синоду також зауважив що досвід цього синодального процесу дає відповідь на виклики, пов’язані з тенденцією замикатися у, так би мовити, національній Церкві. «Ми не маємо національних Церков, ми є Церквою, що має різні культури та традиції. Й ми повинні говорити одні з одними, слухати одні одних, розуміти одні одних. Протягом останніх років національні єпископські конференції дуже розвинулися. І це добра річ! Але існує також вимога чинити речі разом. Синодальний процес є чудовою нагодою охопити поглядом всю мозаїку, а не лише незначну частину своєї країни», – сказав архієпископ Люксембурзький.

Поширити новину: